Мультфільм виконаний у програмі Microsoft PowerPoint та збережений у вигляді відеофайла. Можна використовувати на уроках читання, як фізхвилинку та просто для сімейного перегляду.
В роботі використані ресурси Інтернету.
Змістом орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:
у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів 2 класу;
у 2-4 класах з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
у 1-4 класах з усіх предметів варіативної складової.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:
з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».
Виявлення рівня навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю.
Основними функціями контролю навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.
Об’єктами контролю у процесі навчання у початковій школі є складники предметних компетентностей: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення.
Облік результатів контролю ведеться учителем/учителькою у Класному журналі і табелях навчальних досягнень.
Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.
Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (раtria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.
Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.
Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.
В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.
знято теми «Умовне позначення слів», «Спосіб умовного позначення речень», «Складання речень за поданою графічною схемою».
Натомість: практичне ознайомлення з реченням. Складання речень. (у змісті).
Розуміє зміст речень, складає довільні речення. (у вимогах).
Додано у вимоги: робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів типу: сир, тато, калина.
2.Навчання письма
Букварний період
Із вимог вилучено: пояснює важливість рукописного письма.
3.Мовленнєва змістова лінія (аудіювання)
У зміст додано: визначає кількість слів у реченні (без прийменників, сполучників, займенників).
Говоріння. У вимогах зменшена кількість віршів із 5 до 3-4.
4.Мовна змістова лінія (Текст.Речення)
Знято: поділ речень на слова, розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів (без уживання термінів), побудова графічних схем речень, які складаються з 1-5 слів.
Натомість (у змісті): поділ речень на слова, розпізнавання окремих слів в усному і писемному мовленні; (у вимогах): визначає кількість слів у реченнях типу Іде осінній дощ (без службових частин мови); складає усно речення (1-4 слів) із службовими частинами мови.
5.Із переліку слів (так званих словникових) вилучено: влітку, ворота, гроно, ганок, грунт, кватирка, посередині, фартух, якір; додано: комп’ютер.
Департаменти (управління) освіти і науки
обласних та Київської міської державних адміністрацій
Загальноосвітні навчальні заклади
Про структуру 2016/2017 навчального
року та навчальні плани загальноосвітніх
навчальних закладів
Відповідно до статті 16 Закону України "Про загальну середню освіту" структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. При цьому навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року, а тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин (карантин, температурний режим тощо).
У межах часу, передбаченого робочим навчальним планом загальноосвітнім навчальним закладом встановлюється тривалість навчального тижня на весь навчальний рік. У випадку встановлення 5-денного навчального тижня відпрацювання уроків по суботах (з метою надолуження навчального матеріалу, чи продовження канікул та скорочення опалювального сезону) не допускається, оскільки це призведе до перевищення тижневого гранично допустимого навантаження на учнів.
