ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ВМІННЯ СЛУХАТИ І РОЗУМІТИ ПОЧУТЕ - Рекомендації - Методичка - Каталог файлів - ПЕРШАЧОК

П`ятниця, 09.12.2016, 16:30

Приветствую Вас Гість | RSS | Главная | Каталог файлів | Регистрация | Вход

Головна » Файли » Методичка » Рекомендації

ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ВМІННЯ СЛУХАТИ І РОЗУМІТИ ПОЧУТЕ
14.02.2013, 22:21
Одним мовленнєвої особистості молодшого школяра. З огляду на значущість цього із найважливіших завдань сучасної початкової школи є формування завдання у Державному стандарті початкової освіти і навчальній програмі з української мови для 1-4 класів визначено основну змістову лінію - комунікативну, яка передбачає розвиток усного й писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, виливу.
Відповідно до програми з рідної мови мовленнєвий розвиток молодших школярів необхідно забезпечити у процесі формування й удосконалення усних і писемних видів мовленнєвої діяльності. Відомо, що з навчанням усного мовлення (діалогічного і монологічного) тісно пов'язане аудіювання - процес слухання і розуміння усних висловлювань.
Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що аудіювання - це досить складний вид розумової діяльності, який характеризується певними психологічними особливостями. Він забезпечується роботою багатьох механізмів, зокрема механізму оперативної та довготермінової пам'яті, механізму ймовірного прогнозування, механізму еквівалентних замін та механізму осмислення. Тому, крім вправ, спрямованих на розвиток суто аудіативних умінь, повинні використовуватись ще й вправи для розвитку навичок, пов'язаних з дією зазначених вище механізмів.
Психологи виділяють декілька рівнів розуміння, серед них такі, як рівень розуміння слів, словосполучень, речень; рівень розуміння «пального змісту тексту; рівень розуміння загального змісту і деталей тексту; рівень розуміння емоційно-оцінної інформації та ін. Отже, на сприймання тексту впливають різноманітні фактори - соціально- психологічні, лінгвістичні, емоційні і т.п.
Серед труднощів, пов'язаних із сприйняттям текстів, дослідники називають тематику тексту, зміст, структуру, стиль, тип та форму викладу (діалогічна чи монологічна), причому діалогічна форма мовлення «приймається легше, ніж монологічна, яка потребує добре розвиненої слухової пам'яті, високого рівня розвитку вірогідного прогнозування,
логічного мислення. Отже, для забезпечення ефективності процесу аудіювання необхідно розвивати у дітей увагу, пам'ять і уяву.
Експериментально доведено, що в мовленнєвій діяльності у звичайних умовах спілкування увага учнів, як правило, зосереджена на змістовому аспекті того, що ми сприймаємо або про що говоримо. Тим часом мовні особливості й сам процес мовлення зазвичай не усвідомлюються або усвідомлюються частково. Тому учителеві початкових класів необхідно знати механізм аудіювання, який передбачає: 1) сприймання потоку звуків і розпізнавання в ньому слів, речень, абзаців тощо; 2) усвідомлення значень слів, речень, абзаців. Методисти також радять пам'ятати, що аудіювання називають ще рівнем відбору актуального і неактуального змісту Синтезуючи й аналізуючи сприйняте висловлювання, учень має виділити в ньому цікаве, важливе і головне, а також менш важливе і другорядне.
Вивчення й узагальнення досвіду роботи вчителів початкових класів свідчить, що аудіювання, як і інших видів мовленнєвої діяльності, треба навчати спеціально, за окремою методикою. Це зумовлено тим, що вміння учнів у цьому виді мовленнєвої діяльності мають охоплювати більшу кількість мовного матеріалу порівняно з усним висловлюванням у межах розмовних тем. Навчаючи молодших школярів умінь аудіювати, досвідчені вчителі намагаються планувати і проводити роботу за такими трьома напрямами: 1) аудіювання під час пояснення нового матеріалу, коли особливо інтенсивно формуються звукові образи нових мовних елементів;
2) аудіювання як елемент діалогічного мовлення; 3) аудіювання як спеціальний різновид вправ, за допомогою якого розвивається мовленнєвий слух, учні набувають навички вирізняти у звуковому потоці окремі елементи, ідентифікувати їх, сприймати інтонаційні особливості, розуміти зміст почутого, його структуру. Саме останній напрям вимагає більш детального дослідження і проведення експериментальної роботи.
Ураховуючи специфіку навчального матеріалу (відсутність достатньої кількості уроків аудіювання), вікові особливості школярів, методичні рекомендації лінгводидактів, досвід роботи вчителів початкових класів, ми розробили спеціальну методику, яка будувалась на основі послідовного розширення знань про слухання і розуміння усного мовлення, на виробленні навичок встановлювати послідовність почутого, визначати головне і другорядне, диференціювати мовні одиниці.
Організація дослідного навчання з аудіювання на уроках української мови базувалось на відповідній підготовчій роботі, яка складалась з таких етапів:
1. Вибір предмета, тобто тексту для аудіювання. За формою тексти можуть бути різними: бесіда двох або кількох осіб про цікаві події чи фак¬ти, оповідання, уривки прози, казки (наприклад, лінгвістичні казки про звуки і букви, голосні і приголосні звуки, тверді і м'які приголосні звуки, дзвінкі і глухі приголосні звуки; однозначні і багатозначні слова,
синоніми, антоніми; частини мови, частини слова, члени речення) тощо. Але незалежно від форми (діалогічна або монологічна), всі матеріали для аудіювання на уроках рідної мови в початкових класах мають бути цікавими, інформативними, мати чіткий логічний стрижень.
2. Формулювання комунікативного завдання, яке виражає мету аудіювання. Воно має бути конкретним і передбачати власну участь учня у розв'язанні завдання. Такий варіант як "Прослухайте текст і постарайтесь зрозуміти його зміст" у цьому разі не можна вважати вдалим. Водночас комунікативне завдання має бути компактним і лаконічним, щоб, слухаючи текст, молодші школярі змогли утримати його формулу в оперативній пам'яті і відповідно діяти. Наведемо приклади таких завдань: 1) придумайте заголовок до тексту; 2) виберіть картину, яка відповідає змісту прослуханого (пропонується 2-3 картини, близькі за змістом, одна з яких повністю відповідає тексту); 3) вкажіть на розбіжності між змістом тексту і малюнка; 4) перелічіть дійових осіб, які зустрічаються в тексті; 5) складіть усно характеристику головної дійової особи; 6) передайте своє ставлення до події (факту, вчинку тощо); 7) з'ясуйте, які з названих якостей властиві героєві оповідання (на дошці дасться список слів, які означають позитивні та негативні якості людини); 8) зобразіть на аркуші паперу описану в тексті ситуацію (зовнішність героя тощо); 9) визначте причину вчинку, події тощо; 10) доведіть достовірність або недостовірність описаної події; 11) дізнайтеся, у якому місяці (коли, чому і т.п.) трапилась описана подія тощо; 12) з'ясуйте, скільки в тексті тверджень, які не відповідають дійсності (дається текст про подію, яку учні добре знають тощо). Зрозуміло, що вибір комунікативного завдання залежить від характеру тексту, етапу навчання і т.п.
3. Організація допомоги учням під час аудіювання. Ознайомившись із текстом, учитель складає і пропонує учням список слів і словосполучень з поясненням. Особливої уваги потребують власні імена, які також потрібно записати на дошці (наприклад, під час аудіювання народної казки "Ріпка" (в обробці Івана Франка) необхідно виписати: Андрушка (дід), Сіроманка (мишка), Марушка (баба), Хвінка (собачка), Варварка (киця), Мінка (дочка)).
Зразок інструкції: Прослухайте казку і послідовно назвіть її діючих осіб. Користуйтесь записаними словами. Відповідь дайте письмово на аркуші паперу. Намагайтесь виконати завдання якнайшвидше.
Сприйняття і розуміння мовлення безпосередньо залежить від ряду факторів, які визначає мовний матеріал і режим аудіювання. З урахуванням їх поступово ускладнюються умови аудіювання, що становить основний зміст експериментальної програми. Під час її реалізації ми враховували такі відомості про основні характеристики мовного матеріалу для аудіювання і режим аудіювання:
1. Тривалість звучання пропонованих текстів. Чим довший текст, тим важче виділити в ньому основне і утримати його в пам'яті. Навчання аудіювання починалося з найкоротших текстів, які поступово
збільшувались. Згідно з програмою з української мови, максимальна довжина текстів, пропонованих у початкових класах, може дорівнювати:
1 клас - до 1 хв., 2 клас - до 2-Зхв., З клас - до 3-4 хв., 4 клас - до 4-5 хв. звучання в нормальному темпі.
2. Наявність у тексті незнайомих слів. Здебільшого для аудіювання пропонують легкі матеріали. Велика кількість нових слів може утруднити розуміння змісту. Почавши з текстів, які не містять незнайомих слів, ми поступово включали такі, у яких трапляються окремі незнайомі слова.
3. Спосіб пред'явлення тексту. Звичайно текст для аудіювання подається з голосу вчителя або іншої особи (у супроводі жестів і міміки або без них), а також у звукозапису (з поясненням або без них). Найлег-шим є текст, прочитаний учителем, а найважчим - звукозапис без попередніх пояснень. Зауважимо, що розуміння мовлення у звукозапису має бути обов'язковим.
4. Наявність (чи відсутність) зорових опор, які уточнюють зміст почутого. Йдеться про аудіювання, що супроводжується демонстрацією картин, діафільму, кінофільму тощо. За умови наявності зорових опор розуміння тексту значно полегшується.
5. Одноразовість чи багаторазовість презентації. Неодноразове повторення тексту дає можливість учням адаптуватися до мовного матеріалу і голосу, а це полегшує сприймання тексту. Проте більше двох разів один текст слухати недоцільно. Нерозуміння його свідчить про невдалий вибір тексту, тобто він надто важкий для даного класу. Наші спостереження показали, що зловживати багаторазовим прослуховуванням взагалі не слід. Якщо під час аудіювання формується вміння розуміти мовлення з першого пред'явлення, то багаторазовість прослуховування суперечить кінцевій меті, і її взагалі буде важко реалізувати.
За результатами дослідження зроблено такі висновки:
1. для навчання школярів способів смислового сприймання усного і мовлення є різноманітні прийоми;
2. ці прийоми різні за ступенем складності і тому в їхньому застосуванні потрібно дотримуватися принципу від простого до складного;
3. використання комплексу тренувальних вправ із мовленнєвого спрямованістю сприяє ефективності формування в учнів умінь добирати смислову інформацію з почутого і прочитаного;
4. рівень розумової діяльності учнів залежить не тільки від способів виконання навчальних дій, а й від об'єктивної складності навчального матеріалу, від ступеня доступності викладу його в підручниках і від роз¬витку мислення школярів.
Розширення застосування прийомів формування аудіативних умінь і навичок, використання послідовної системи тренувальних вправ і завдань не тільки дає можливість подолати одноманітність в роботі і забезпечити формування вмінь сприймати (слухати і читати) навчальну інформацію, а й сприяє формуванню активної, творчо мислячої мовної особистості.

Література

1. Ґудзик І.П. Аудіювання українською мовою: Вчимося слухати і розуміти почуте/ І.П.Ґудзик. -К.: Педагогічна думка, 2003. - 144 с.
2. Дівакова І. Аудіювання на уроках читання у 2-4 класаУ І.Дівакова. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003,- 48с.
3. Дубовик С. Аудіювання на уроках української мови/ С.Дубовик// Початкова школа. - 2002. - № 3. - С. 48-51.
4. Шелехова Г. Формування вмінь сприймати усне і писемне мовлення/' Г.Шелехова// Дивослово. - 2004. - № 9. -С. 14-19.
Категорія: Рекомендації | Додав: nnasonenko
Переглядів: 1252 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Сайт Переможець

Підведено підсумки міського конкурсу сайтів педагогів та методоб'єднань.Сайт "Першачок" посів 3 місце! Вітаємо!!

Пошук

Дитячий майданчик

Все для вчителя

Поспілкуємось

Годинник

Цікава фраза

Наше опитування

Оцініть мій сайт
1. Відмінно
2. Добре
3. Жахливо
4. Непогано
5. Погано
Всього відповідей: 56

Наша кнопка

МИ БУДЕМО ДУЖЕ ВДЯЧНІ, ЯКЩО ВИ РОЗМІСТИТЕ НАШУ КНОПКУ У СЕБЕ НА САЙТІ

Статистика

Зарегистрировано на сайте:
Всего: 375
Новых за месяц: 10
Новых за неделю: 1
Новых вчера: 0
Новых сегодня: 0

Из них:
Модераторов: 0

Администраторов: 4
Проверенных: 1
Обычных: 370

Из них:

Парней: 48
Девушек: 326
OnLine
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Онлайн:
Нас відвідали: